Ядерна бомба Mark 4

Клепаний алюмінієвий корпус бомби Mark 4N. Запас Mk 4s використовував сталевий корпус вагою 2830 фунтів (1280 кг).
Тип	Повітряно-десантна ядерна зброя
Походження	США
Історія використання
Оператори	Повітряні сили США
Історія виробництва
Виготовлення	1949–1953
Виготовлена кількість	Близько 550 шт
Характеристики
Вага	4,900 - 4,940 кг
Довжина	3,3 м
Діаметр	1,5 м
Ядерна бомба Mark 4 у Вікісховищі

Ядерна бомба Mark 4 — американська ядерна бомба імплозійного типу, заснованою на попередній конструкції Mark 3 Товстун, яка використовувалася під час випробування Трініті та бомбардування Нагасакі. З огляду на те, що для Mark 3 кожен окремий компонент потрібно було зібрати вручну лише висококваліфікованими техніками в ретельно контрольованих умовах, метою Mark 4 було створення атомної зброї як практичного боєприпасу. Mark 4 Mod 0 надійшов на озброєння з 19 березня 1949 року^[1] і використовувався до 1953 року. Закуплено понад 500 одиниць, Mark 4 став першою ядерною зброєю масового виробництва.

Mark 4 використовував пакет ядерної вибухівки, майже ідентичний збірці 1561 Mark 3, але нещодавно сформований відділ Z у Лос-Аламосі зосередився на модернізації комплектів електроніки та звичайних вибухових речовин, для того щоб вони були більш модульними для легшого збирання в польових умовах. Пріоритетними цілями бомбової програми Mark 4 була можливість контролювати батарею зброї та електричні системи під час перевезення в бомбовому відсіку літака, який потрібно було націлити^[2]. Багато проблем сповільнили та затримали проектування та виробництво Mark 4, першою з яких було формування та фізичне розміщення підрозділу Z. Перші дні Z підрозділ підкреслили відсутність інфраструктури та матеріально-технічного забезпечення підприємства ядерної зброї, в той час коли виробництво компонентів зброї сповільнилося через відсутність основних електричних матеріалів, таких як паяльна каніфоль і з’єднувальний дріт^[2]. Особовий склад відділу Z також використовувався для допомоги у випробуваннях Mark 3 під час операції «Перехрестя» в 1946 році^[3] і знову для випробування зброї в Еніветаку під час операції «Пісковик» у 1948 році^[3]. Хоча між випробуваннями після запиту Конгресу щодо звіту про стан ядерних боєприпасів Наукова лабораторія Лос-Аламоса змогла повідомити про позитивні досягнення, такі як розробка збірки «патронного типу» для розміщення компонентів термозапалювача та рішення запровадити « Радар Арчі». Поряд з іншими розробками для радарів, основним компонентом системи був пристрій APS/13 Tail Warning, який згодом став «Арчі»^[4]. Цей радіолокаційний пристрій замикав реле на заданій висоті, використовуючи чотири одиниці в кожному детонаторі, вимагаючи принаймні двох для стрільби, що дозволяло продовжити сигнал стрільби^[4]. Незважаючи на затримки перших випробувань зброї, розробка та виробництво зброї були прискорені та впорядковані через зростання напруженості в Берліні^[2].

Mark 4 Mod 0 становив 1,5 метри у діаметрі та 3,3 метри в довжину, ті самі основні розміри, що й Mark 3. Важив трохи більше — (4,900 - 4,940 кг), залежно від конкретної версії Mark 4. (Марк 3 важив 4,670 кг)

Було вироблено близько 550 одиниць ядерної зброї Mark 4. На зміну Mark 4 прийшов Mk6, який був загалом подібним, але значно вдосконаленим.

Варіант під назвою W4 (Боєголовк 4), призначений для використання на крилатій ракеті SM-62 Snark, був розроблений, але так і не виготовлений. Дизайн W4 був скасований у 1951 році.

• Hansen, Chuck (2007). Swords of Armaggedon:Volume V. Sunnyvale, CA: Chukelea Productions. с. 179—180. ISBN 978-0-9791915-5-8.
• Sandia Corporation (1967). The History of the Mk4 Bomb. Sandia National Laboratory. Процитовано 11 листопада 2019.
• United States Department of Energy (2015). United States Nuclear Tests July 1945 through September 1992 (PDF). U.S. Department of Energy; National Nuclear Security Administration Nevada Field Office. Процитовано 13 листопада 2019.
• Hawkins, David; Truslow, Edith; Smith, Ralph (1961). Manhattan District History Project Y: The Los Alamos Project (PDF). Los Alamos Scientific Laboratory of the University of California. Процитовано 13 листопада 2019.
• Goetz, Peter (2018). A Technical History of America's Nuclear Arms Volume 1. ISBN 9781719831963.

• Allbombs.html список усіх ядерних боєголовок США на сайті ядерної Weaponarchive.org

п о р Мангеттенський проєкт Хронологія Місця Національна лабораторія ім. Лоуренса в Берклі Національна лабораторія Оук-Ридж Клінтонський інженерний завод Проєкт «Дейтон» Генфордський комплекс Лос-Аламоська національна лабораторія Монреальська лабораторія Триніті Комплекс національної безпеки Y-12 Керівники Веннівер Буш Артур Комптон Джеймс Брайант Конант Томас Фаррелл Леслі Гровз Джон Ленсдейл Ернест Лоуренс Франклін Маттіас Кеннет Ніколс Роберт Оппенгеймер Пол Тіббетс Гарольд Клейтон Юрі Вчені Луїс Альварес Роберт Бачер Ганс Бете Оге Нільс Бор Нільс Бор Норріс Бредбері Джеймс Чедвік Чарльз Крітчфілд Енріко Фермі Річард Фейнман Вал Фітч Джеймс Франк Еміль Фукс Марія Гепперт-Маєр Георгій Богданович Кістяківський Жорж Коваль Віллард Ліббі Едвін Маттісон Макміллан Марк Оліфант Норман Рамзей Лео Джеймс Рейнвотер Бруно Россі Гленн Сіборг Еміліо Джино Сегре Луїс Слотін Генрі ДеВольф Сміт Лео Сілард Едвард Теллер Станіслав Улям Юджин Пол Вігнер Роберт Ратбун Вілсон Леона Вудс Операції Місія «Алсос» Операція «Іпсилон» Операція «Незнайомець» Операція «Ганнерсайд» Операція «Кросроудс» Операція «М'ята» Проєкт «Альберта» Ядерне бомбардування Хіросіми і Нагасакі 509-та змішана група Енола Ґей Bockscar Ґрейт Артіст Зброя «Товстун» «Малюк» Схожі теми «Закон Макмагона» Британський внесок у Мангеттенський проєкт Лист Ейнштейна Рузвельту Конструкція ядерної зброї Історія конструкції Теллера-Улама Калютрон Плутоній Експеримент RaLa Урановий комітет S-1 Уран Ядро-демон Мангеттенський проєкт

Словники та енциклопедії BabelNet Нормативний контроль Freebase: /m/0ck9g1

Це незавершена стаття про зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.