Амадей V

Амадей V
Прізвисько	Le Grand[1]
Народився	не раніше 1252 і не пізніше 1253 Château du Bourgetd, Ле-Бурже-дю-Лак[5][3]
Помер	16 жовтня 1323[2][3][…] Авіньйон[3][4][6]
Поховання	Откомб (абатство)[4]
Діяльність	політик
Magnum opus	1303 Treaty of Parisd
Титул	count of Savoyd[7]
Рід	Савойська династія
Батько	Томас II Савойський[8]
Мати	Beatrice Fieschid[8]
Брати, сестри	Louis I of Vaudd[8], Thomas III of Piedmontd[8] і Alice of Savoyd[8]
У шлюбі з	Sybille of Bâgéd[3] і Marie of Brabantd[3]
Діти	Едуард (граф Савойський), Аймон (граф Савойський), Agnes of Savoyd, Анна Савойська[2], Beatrice of Bâgéd, Beatrice of Savoyd, Bonne of Savoyd, Margaret of Savoyd, Catherine of Savoyd, Eleonore of Savoyd[9] і Maria di Savoia, baronessa di Faucignyd
Медіафайли у Вікісховищі

Амадей V Великий Граф (італ. Amedeo V il Conte Grande; 4 вересня 1249 — 16 жовтня 1323) — граф Савойський в 1285—1323 роках. Продовжив зміцнення держави та розширення своїх володінь.

Походив з Савойського дому. Другий син Томаса, князя П'ємонту, та Беатриси Фієскі. Народився 1249 року. У 1259 році на момент смерті батька разом з братами перебував у в'язниці в Асті (столиці Монферратського маркграфства). Під тиском вуйка — кардинала Оттобоне Фієскі — Амадея та його братів було звільнено.

1270 року Амадей рушив до англійського короля Генріха III з надією отримати баронії, що колись належали стрийкові П'єтро II. Втім отримав тимчасовий пенсіон в 100 марок сріблом з тим, що питання маєтностей вирішить вже спадкоємець принц Едуард. У 1272 році стрийко Філіпп I влаштував шлюб Амадея з Сибіллою, спадкоємицею графства Брессе (її опікуном також був Філіпп I). 1275 року Амадей поступив на службу до Едуарда I, короля Англії. 1277 року брав участь у першій військовій кампанії з підкорення Вельсу. Під час другої вельської війни 1282 року Амадей керував військовим загоном в Честері, що полегшило облогу замку Руддлан.

1282 року після смерті старшого брата Томаса III Савойського отримав права на П'ємонт. 1283 року затверджений як герцог Шабле і граф Аости. 1285 році після смерті бездітного стрийка Філіппа I за рішенням арбітражу Едуарда I (йому було доручено заповітом померлого графа Савої), Амадей успадкував Савойське графство. В свою чергу його молодший брат Людовик отримав графство Во та щорічний пенсіон в 400 лір. Небожеві останніх — Філіппу — було передано Пінероло і Турин. Тоді ж офіційно Амадей V приєднав до своїх володінь графство Брессе і сеньйорію Боже, володіння його дружини.

1 жовтня того ж року за підтримки Робера, єпископа Женеви, Амадея V було оголошено захисником Женеви. Це було зроблено внаслідок протистояння єпископа Робера з Амадеєм II, графом Женевським. Того ж року граф Савойський придбав замок в Шамбері від свого попереднього власника Гуго де Ла-Рошетта. У 1287 році Амадей V взяв в облогу замок Іль поблизу Женеви, який захопив після 4,5 місяця. Уклав з Амадеєм II, графом Женеви, договір в Аннамессе, за яким останній визнав зверхність Амадея V.

1289 року вступив у військове протистояння з Юмбером I, дофіном В'єннським, через оволодінням останнім сеньйорією Беллекомб. У відповідь новий савойський граф Амадей V сплюндрував Беллекомб. Втім савойське військо зазнало невдачі під замком Ла-Террасс, чим скористався Юмбер I. Він зібрав війська й завдав поразки супротивникові біля Серветту. Зрештою 1293 року в Сен-Жан-де-Мор'єнн укладається мирний договір, за яким дофін відмовився від замків Фокіньї, Бонневіль, Монту, Алленд-ле-Вьє, Кредо з землями, фьєфами Шатофорт, Нерньє, Ла-Равур. Натомість дофін Юмбер I отримував повні права на бароні Ла-Тур-дю-Пін та сеньйорію Коліньї.

1294 року в Ліоні відбувся арбітраж стосовно князівства П'ємонт, яке було присуджено небожеві Амадея V — Філіппу, який вступив у володіння наступного року. У 1295 році запросив до свого двору Джорджо Аквільського, учня художника Джотто. Той прикрасив замок картинами, різьбленим деревом та фресками. 1297 року після смерті дружини оженився вдруге.

У 1301 році врегулював суперечку щодо контролю Вале єпархією Сьйону. 1304 року у складі французького війська брав участь у поході на Фландрії. За звитягу у битві біля Монс-ан-Певелі отримав Молев'є в Нормандії. 1307 року уклав договір з Жаном II, дофіном В'єннським, яким було зафіксовано поточний кордон між державами. Того ж року відправив війська на допомогу Аццо VIII д'Есте, маркізові Феррари, Реджо і Модени, проти коаліції Альбойно делла Скали, сеньйора Верони, і Гвідо Бональкосі, капітана Мантуї. Допомога графа Савойського допомогла 1308 року укласти між усіма сторонами угоду, яка підтвердила статус-кво. 1309 року перебував на коронації англійського короля Едуарда II. Того ж року уклав з Женевським графством договір у Сен-Жорж-д'Есперенш, що підтвердив Аннамесську угоду. також було укладено шлюбний договір доньки Амадея V з правлячою династією Дофіне.

1310 року вітав імператора Генріха VII Люксембурга, коли той прибув до Італії. Потім супроводжував його в італійському поході 1312 року, що завершився коронацією Генріха VII у Римі. За це отримав титул імперського графа, підтвердження усіх своїх володінь, зокрема володіння Асті й Івреєю, призначення імперським вікарієм в Ломбардії. 1313 року після смерті імператора повернувся до Савої. Водночас відсутність в Савойському графстві дозволила французькому загону раптово захопити місто Ліон й графство Ліонне. Амадей V мусив погодитися на включення Ліону до складу Франції, що створило загрозу Савої з боку останньої.

1314 року після сходження на трон Франції Людовика X відновив гарні стосунки із французьким двором. Того ж року мав конфлікт з Жаном II, дофіном В'єннським, який того ж року було припинено за посередництва Бертрана I, архієпископа Тарантеза, та Вільгельма IV Ройна, єпископа Гренобля. Савоя отримала містечко Ла-Буас.

У 1315 році Амадей V допомагав ордену госпітальєрів в обороні Родосу від військ Османського бейліку на чолі із Османом I. За свою звитягу отримав девіз Fortitudo Eius Rhodum Tenuit (Його Сила Зберегла Родос). Відсутністю Амадея V скористався дофін Жан II, який захопив замок Мірібель.

У 1316 року саме Амадей V активно радив принцу Філіппу впровадити в королівстві Салічний закон спадкування. Це дозволило останньому стати королем Франції як Філіпп V. 1318 року сутички з Дофіне припинилися.

Згодом мав тертя з герцогством Австрійським. 1320 року Амадей V атакував Дофіне, де владу здобув молодий Гіг VIII, в якого 1321 року відібрав декілька прикордонних замків. З 1323 року вів з Папським престолом в Авіньйоні перемовини щодо участі в хрестовому поході проти Османської держави. Але помер, не завершивши перемовини. Трон успадкував син Едуард.

1. Дружина — Сибілла, донька Гі I Дамада, графа Брессе, дофіна Лав'є, сеньйора Боже.

Діти:

• Бонна (1275—1294), дружина: 1) Жана І, дофіна В'єннського 2) Гуго Бургундського, сеньйора Монбосона
• Елеонора (1279—після 1317), дружина: 1) Вільгельма де Шалона, графа Осер та Тоннерра; 2) Дре IV Мелло; 3) графа Жана I де Форе
• Жан (1280—1284)
• Беатриса (1281—1294)
• Едуард (1284—1329), граф Савойський
• Маргарита (1285—1349 р.), дружина Джованні І, маркграфа Монферрата
• Агнеса (1287—1322), дружина графа Вільгельма III Женевського
• Аймон (1291—1343), граф Савойський

2. Дружина — Марія, донька Жана I, герцога Брабанту

Діти:

• Марія (1298—1336), дружина барона Гуго де Фокіньї
• Катерина (1302—1336), дружина Леопольда I Габсбурга, герцога Австрії та Штирії
• Анна (1307—1359), дружина візантійського імператора Андроніка III Палеолога
• Беатриса (1310—1331), дружина Генріха VI, герцога Каринтії й Крайни

• Cox, Eugene L. (1967). The Green Count of Savoy. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. LCCN 67-11030.
• Storia di Torino Vol. II: Il basso medioevo e la prima età moderna (1280—1536), Einaudi, Torino 1997

Генеалогія та некрополістика FamilySearch Family Tree · Genealogics.org · Geni.com · Родовід · Sejm-Wielki.pl · The Peerage · WeRelate · WikiTree Словники та енциклопедії Велика каталанська енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana Довідкові видання Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie Нормативний контроль BAV: ADV10935832 · Freebase: /m/0j1lh · GND: 123726255 · ISNI: 0000000061349602 · VcBA: 495/96117 · VIAF: 10761460 · WorldCat: viaf-10761460